ЗЛЕДАЧІЛИЙ

ЗЛЕДАЧІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до зледачіти. Десь аж в кінці вулиці дзявонить [дзяволить] сторожке, ще не зледачіле щеня (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 330).