ЗЛАКОВИЙ

ЗЛА́КОВИЙ, а, е. Прикм. до злак. Обмолочують злакові трави на всяких молотарках (Колгоспник України, 8, 1956, 32);
//  Який росте серед злаків. На полях, де застосовують гербіциди, гине 93—95 процентів злакових бур’янів (Хлібороб України, 4, 1965, 6);
//  у знач. ім. злакові, вих, мн. Назва родини цінних зернових і кормових рослин. Жито належить до родини злакових.