ЗЯБЛЬОВИ́Й, а, е, ЗЯБЛЕВИЙ, а, е, с. г. Прикм. до зяб. Замість примітивної агротехніки дрібного селянського господарства — толоки, веснооранки тощо — в колгоспах і радгоспах впроваджено чорні пари, лущення стерні, зябльову оранку (Наука і життя, 3, 1958, 60); Якось, йдучи на зміну, він звернув на зяблеве поле (Микола Зарудний, Світло, 1961, 53).
ЗЯБЛЬОВИЙ
Тлумачення слова