ЗІТНУТИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітнути 1. * У порівняннях. По висоті над бойовими порядками піхоти звисають ракети і в’януть, падаючи, як зітнуте сліпуче волоття (Олесь Гончар, III, 1959, 49).
ЗІТНУТИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зітнути 2. Їй і досі ввижається оскал зітнутих в смертельній муці зубів батька (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 69).