ЗІТКНЕННЯ

ЗІ́ТКНЕННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. зіткнутися. Типові характери найглибше і найповніше розкриваються насамперед у взаємозв’язках один з одним, у зіткненнях, через вчинки (Радянське літературознавство, 3, 1966, 65); Ефір трудився напружено, як ніколи.. На одній хвилі відбувалося зіткнення друзів і ворогів (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 285); Ніколає чомусь згадав, як колись читав про зіткнення двох поїздів у тунелі (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 419); Розбиті при першому зіткненні з руськими кінними дружинами, угри почали відходити (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 327).