ЗІ́ТКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зіткати. Ця сорочка в нього зіткана з найтонших ниток, які могла вивести його Докія (Михайло Стельмах, II, 1962, 175); З-під віночка білих кліточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутини (Олекса Стороженко, I, 1957, 372); * Образно. Срівали дівчата, і злагоджена, сумовита пісня, зіткана з одних жіночих голосів, звучала особливо проникливо і хвилююче… (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 59);
// зіткано, безос. присудк. сл. * Образно. З яких скорбот, з яких страждань Нам зіткано життя! (Бернс, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 105).
ЗІТКАНИЙ
Тлумачення слова