ЗІП’ЯТИЙ

ЗІП’Я́ТИЙ, ЗІПНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зіп’ясти, зіпнути і зіп’яти. Спершу багатії-казахи нацьковували своїх наймитів на зіп’яті серед степу, схожі на купи нагорнутої землі, переселенські хутори (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 60); Вони поставили свої курені в однім ряду із сотнями інших заробітчанських куренів, що тяглися, скільки зглянеш, берегом, то більші, то менші, зіпнуті з нарізаного в плавнях верболозового пруття (Олесь Гончар, I, 1959, 40).