ЗІ́БРАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зібрати. Стояло військо тут зальотне, Волове, кінне і піхотне, І ввесь був зібраний повіт (Іван Котляревський, I, 1952, 171); Двадцять бійців, зібраних з найрізноманітніших кутків Радянського Союзу, зріднилися в поході (Іван Багмут, Записки.., 1961, 90); Нариси й оповідання, написані Іваном Ле за роки війни, зібрані в книзі «Мої листи» (Історія української літератури, II, 1956, 552); Звільниш напруження стиснутого кулака і дивишся — всі судороги, у ньому зібрані, неначе випущені на волю, розбіглися по всьому тілу (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 122); Густий гай легко витримав зібране за день тепло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 337); Все краще, чим тільки багата людська думка і фантазія, було зібране в підземних станціях метро (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 168); Своєчасно зібране сіно.. має в два рази більше білка, ніж пізно зібране, яке втратило зелений колір (Наука і життя, 1, 1957, 12);
// у знач. прикм. Пустили портовики шапку по кругу і на зібрані гроші.. відправили вони тоді свого юного друга Льоню Бойка за кордон (Олесь Гончар, II, 1959, 45); На зібраному рисовому полі не видно жодних залишків .. будь-яких сторонніх рослин (Радянська Україна, 29.IX 1950, 2); — Боюсь я його, як торішнього снігу, — стрепенулась Марійка, і на зібраних устах її заворушилась упертість (Михайло Стельмах, II, 1962, 26);
// зібрано, безос. присудк. сл. Вдень істи [горобчику] нічого, бо все зібрано в клуні (Леся Українка, III, 1952, 483); В історичному музеї зібрано багато експонатів (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 12); І вже, де зібрано копи, — по стерні тракторна колона батує землю (Андрій Головко, I, 1957, 351); А тут нараз стільки зібрано (грошей), що можна не гаючись приступати до будови читальняного дому (Лесь Мартович, Тв., 1954, 287); На величезних плантаціях, де стояли обороною батальйони, виноград було зібрано лише частково (Олесь Гончар, III, 1959, 208); Голос у неї — слухаєш, і видається тобі, що належить він тій ідеальній істоті, в якій зібрано лише те, що робить жінку найжаданішим створінням природи (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 109).
2. у знач. прикм. Насторожений, зосереджений. Коли розплющив очі, то побачив Марію, що вся напружена, зібрана, налягала на переднє кермо (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 33); Виснажений, худий такий, що аж світився, але внутрішньо зібраний, рішучий, готовий до всього, холодний, байдужий до смерті, стояв Дмитро на порозі комендантської «комісійної» кімнати (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 85);
// Чистий, акуратний. Красногородка була немов така, як і колись, чепурна, зібрана (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 37).