ЖИВИ́НА́, вини, жін., рідко. Щось живе, жива істота. Він.. любувався її [риби] рухами та підскоками, зовсім не думаючи про те, що живина мучиться, копає в болю, душиться (Іван Франко, IV, 1950, 429); Такий уже він химерний чоловік. Любить всяку живину, і вона його любить (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 119).
ЖИВИНА
Тлумачення слова