ЖИВИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до живиця 1. Холоду тут [у лісі] менше було чутно, дерева дихали якоюсь теплою, живичною парою (Іван Франко, III, 1950, 84); Живичний запах, що розходився лісом, обіймав і освіжував нас (Ольга Кобилянська, III, 1956, 151).
ЖИВИЧНИЙ
Тлумачення слова