ЖИТУ́ХА, и, жін., фам. Спосіб існування кого-небудь. — Ну, Ліотя, здоров! — простяг він йому руку. — Дихаєш? Як житуха? (Юрій Смолич, I, 1958, 177); — У вас тут житуха, — довірливо говорить він, звертаючись до Яреська (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 592).
ЖИТУХА
Тлумачення слова