ЖИТТЄ́ВИЙ, а, е, ЖИТТЬОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до життя 2, 3. Антін мав життєвий досвід, в голові — розум, але прикласти його не було до чого (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 49); Юнацтво моє проходило щасливо, і мені здавалося, що ніяких труднощів на моєму життьовому шляху не буде (Юрій Яновський, I, 1958, 480); Пригадаймо страшні своєю гіркою життєвою правдою оповідання Василя Стефаника про давнє.. галицьке село (Максим Рильський, III, 1956, 41);
// Характерний для щоденного, буденного життя; повсякденний. Згорда поглядають вони [чумаки] довкола, певні в своїх силах, байдужні до всяких життєвих незгод (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Жінки якось краще вміють консервувати поезію свого почуття серед життьової прози, ніж чоловіки (Леся Українка, III, 1952, 700).
Життєвий (життьовий) рівень див. рівень.
2. перен. Дуже важливий у житті, для життя; основний. Життєві центри [Київської Русі в XIII ст.] перемістились на північ до Москви, і на захід, до Червоної Русі (Олександр Довженко, III, 1960, 76).