ЖИ́ЛУВАТИЙ, а, е. З випнутими жилами (див. жи́лах1). Шия у жінки вся довга, жилувата, в зморшках (Леся Українка, IV, 1954, 212); Дід обняв його своєю великою, сухою, жилуватою рукою (Олександр Довженко, III, 1960, 389).
ЖИЛУВАТИЙ
Тлумачення слова
ЖИ́ЛУВАТИЙ, а, е. З випнутими жилами (див. жи́лах1). Шия у жінки вся довга, жилувата, в зморшках (Леся Українка, IV, 1954, 212); Дід обняв його своєю великою, сухою, жилуватою рукою (Олександр Довженко, III, 1960, 389).