ЖИЛЕ́Т, а, чол. Те саме, що жилетка 1. Платон Антонович вдягнувся по-святковому — в тонкій батистовій сорочці, в сірому жилеті (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 19); На кухні з’явився сам господар у жилеті на кролячому хутрі й нових шкарпетках (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 31).
ЖИЛЕТ
Тлумачення слова