ЖИ́ЛАВИЙ, а, е.
1. З випнутими жилами (див. жила 1 1). Тільки здорові жилаві руки з довгими пальцями та довгі вуса нагадували про давнього Миколу Джерю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 200); Товпилися [заробітчани] біля недобудованої ще камери сміху, .. витягуючи худі, жилаві шиї вперед (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 29);
// З великою кількістю сухожилок (про м’ясо). М’ясо старої курки або індички жилаве, ..важко розварюється (Технологія приготування їжі, 1957, 281).
2. Міцний, мускулистий. Великим жилавим кулаком він посварився в бік багачів (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 267); Жилка Я мимоволі задивився на його худорляву, бронзову від загару, жилаву постать в одних стареньких, вилинялих трусиках (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 62);
// Міцний, сукуватий (про дерево). Лунко стукали сокири, глибоко в’їдаючись в жилавий ясен чи в м’яку сосну (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 419);
// Цупкий, з жилками (у 3 знач.) (про листя). Це сухе жилаве листя шелестить під ногами, як спокуса чогось манливого (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 380).
♦ Жилавий понеділок, заст. — перший день великого посту. Оце сьогодні жилавий понеділок, попоїв я пісного (Панас Мирний, V, 1955, 340); Жилавий хліб — твердий, тягучий хліб.