ЖУРІ́ННЯ, я, сер. Почуття смутку, скорботи, туги. Єсть у мене, братику, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння (Словник Грінченка); — А що по журінню? Не що воно порадить! Не лад і журитись (Марко Вовчок, I, 1955, 166).
ЖУРІННЯ
Тлумачення слова