ЖУРАВЛИ́ННИК, а, чол. Ділянка, де посаджена журавлина, а також зарості, кущі журавлини. Річний доход з гектара штучного журавлинника в середньому до рівнює 5—6 тисячам карбованців (Робітнича газета, 12.III 1976, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 683.