ЖУПАНО́К, нка, чол. Зменш.-пестл. до жупан. — Добре, — каже батько [до Хвеська], — візьми ж отсей жупанок, він ще новенький, то згодиться (Олекса Стороженко, I, 1957, 36); У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі, в короткому синьому жупанку (Тарас Шевченко, II, 1953, 168).
ЖУПАНОК
Тлумачення слова