ЖУКУВА́ТИЙ, а, е, рідко. З темною шкірою обличчя; смаглявий. — А про те не згадувала [лані], як жукуватий князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй тільки будинок невеличкий у місті (Марко Вовчок, I, 1955, 258); Не встигли за ним зачинитися двері, як на порозі з’явилася огрядна постать чорного, жукуватого папа в формі судовця (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 85).
ЖУКУВАТИЙ
Тлумачення слова