ЖОВТІЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до жовтіти. Напівпрозорі жовтіючі та червоніючі кетяги солодко дрімають серед лапатого листя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 278); Відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 172).
ЖОВТІЮЧИЙ
Тлумачення слова