ЖОВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. жовк і жовкнув, ла, ло; недок. Робитися, ставати жовтим, набирати жовтого забарвлення. Пшениці та жита в’яли й жовкли (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 13); Як надходить осінь, птахи мовкнуть, Жолуді давно дозрілі жовкнуть (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 57);
// Робитися, ставати блідим з жовтим відтінком (про обличчя). Вона нікого не хотіла тоді бачити, не ходила обідати, жовкла і худла за один день (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325).
ЖОВКНУТИ
Тлумачення слова