ЖО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до жувати.
2. прикм. Роздрібнений, розім’ятий зубами. Горпина нянькувала коло малої Солохи, запихала її жованим сухим хлібом з остюками (Панас Мирний, I, 1954, 50).
ЖО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до жувати.
2. прикм. Роздрібнений, розім’ятий зубами. Горпина нянькувала коло малої Солохи, запихала її жованим сухим хлібом з остюками (Панас Мирний, I, 1954, 50).