ЖОРСТОКО. Присл. до жорстокий. Так само жорстоко він поводився із слугами (Іван Франко, VIII, 1952, 395); Рада жорстоко картала себе за недостатню наполегливість (Юрій Яновський, I, 1958, 465); Били міномети. Жорстоко, безугавно (Олесь Гончар, III, 1959, 242).
ЖОРСТОКО
Тлумачення слова