ЖОЛОМІ́ЙКА, и, жін., заст. Сопілка. Взяв чередник жоломійку й скотину 3 шляху курного жене на долину (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 304); Сигнали, постріли з веж, сурми й жоломійки, військова музика, похід потужного війська (Гете, Фауст, перекл. М. Лукаша, 1955, 371).
ЖОЛОМІЙКА
Тлумачення слова