ЖМЕ́НЬКА, и, жін. Зменш.-пестл. до жменя. Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, Кашка у жменьці (Павло Тичина, I, 1946, 125); Кожне сує Сашкові то хлібця окраєць, то картоплинку або пшона жменьку (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 108); Листатий любисток.. побратався з жменькою конопель (Марко Вовчок, I, 1955, 382); — Так ви що — боїтеся? — аж спалахнув Яремчук. — Їх яка-небудь жменька, цих бандитів, а нас сила (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 290).
ЖМЕНЬКА
Тлумачення слова