ЖЕСТИКУЛЯ́ЦІЯ, і, жін. Вживання, використання жестів (у 1 знач.). Чи підіймав він руку, чи кланявся, чи сідав, чи вставав, його жестикуляція, його рух був нешвидкий (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 127); Він уже говорив приязно, а щоб хлопець зрозумів, всіляко допомагав мімікою й жестикуляцією (Петро Панч, Ерік.., 1950, 22).
ЖЕСТИКУЛЯЦІЯ
Тлумачення слова