ЖЕРТВОПРИНО́ШЕННЯ, я, сер.
1. За релігійними обрядами деяких народів — принесення жертв богам. Східні слов’яни поклонялись і приносили жертви рікам, божествам води та ін., вірили в чудодійну силу жертвоприношень і заклинань (Історія УРСР, I, 1953, 36).
2. Те саме, що жертва 1.