ЖЕРСТЯНИ́Й, а, е.
1. Прикм. до жерсть. Кілька жаринок випало з печі й тліло на жерстяному листі, прибитому під піччю на підлозі (Леонід Первомайський. Атака.., 1946, 55);
// Зробл. з жерсті. Увесь механізм машинки був закритий чорним жерстяним лакованим кожушком (Юрій Смолич, I, 1958, 163); Прийшли на дачу люди з пилами й сокирами, вилізли на будинок і почали зривати старий жерстяний дах (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 225).
2. перен. Такий, як жерсть; який нагадує собою жерсть. Колись давно-давно був отакий день, прикрашений першим снігом, жерстяним листям дубів, летючими сережками кленів (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 28).