ЖЕРЕБО́К, бка, чол. Умовний знак (дрібний предмет, папірець і т. ін.), який тягнуть з метою встановлення певної черговості, прав та обов’язків на що-небудь. Пішли вони [звірі] всією громадою до лева і слона і повідомили їх, що жеребків випало на обох порівну (Українські народні казки, 1951, 63); — Ми будемо жеребок з ним тягнути, вже домовлено (Олександр Довженко, II, 1959, 217).
♦ Жеребок кинуто — що-небудь вирішено остаточно. ..коли вже жеребок кинуто, треба облишити всякі виверти, треба прямо і відкрито роз’яснити найширшим масам, які тепер практичні умови успішного перевороту (Ленін, 9, 1949, 327).
ЖЕРЕБОК
Тлумачення слова