ЖЕНИТИСЯ, женюся, женишся, недок. і док., на кому, рідко з ким, без додатка. Брати шлюб (про чоловіка); одружуватися. Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати (Тарас Шевченко, I, 1951, 261); — Як буду коли женитися, мамо, з Манею чи іншою, все одно, однаково буду для себе женитися (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32); Старий надумав учетверте женитися (Юрій Смолич, I, 1958, 46).
♦ Ненадовго старий жениться — про швидку зміну бажань, настрою.
ЖЕНИТИСЯ
Тлумачення слова