ЖЕНИШИ́НА, и, чол. і жін., розм. Один з двох закоханих (чоловік або жінка). Нема в мене роду, ані женишини, Один сирота, як в полі билина (Метлинський і Костомаров. Тв., 1906, 246); [Ганна:] А у мене женишина гарнісенький!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 84).
ЖЕНИШИНА
Тлумачення слова