ЖБУХНУТИ, не, док., розм. Однокр. до жбухати. — Нема! — жбухнуло жасне, тяжке слово із.. грудей (Марко Черемшина, Тв., 1960, 116); * Образно. Усі погані та сумні факти арештантського життя, що разом, мов з відра, жбухнули на нього, морочили його голову (Іван Франко, I, 1955, 288).
ЖБУХНУТИ
Тлумачення слова