ЖАРТОМА, присл. Заради жарту, жартуючи, несерйозно. Почавши співати жартома, згодом вона.. без жодного вже жарту сміливо зайшлася піснею (Степан Васильченко, II, 1959, 83); Ліда жартома піднесла до носа Шульженкові дорідний кущ жалючої кропиви (Яків Качура, Вибр., 1953, 256); * Образно. Воно [сонце] ховає посмішку лукаву І кида промінь жартома (Андрій Малишко, I, 1956, 297); * У порівняннях. Петро Вівденко підійшов ближче і власною хусткою, ніби жартома, втер щоки дівчині (Іван Ле, Право.., 1957, 157).
ЖАРТОМА
Тлумачення слова