ЖАРТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що жартівливий. [Наталка:] А з Петром моїм щаслива, І весела, і жартлива (Іван Котляревський, II, 1953, 42); Очі її блиснули жартливим огником (Степан Васильченко, I, 1959, 152); Від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми, чутно жартливі приспіви до танців (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 184); Гурт жінок Провадив там дискусію жартливу: Де саме міст відомий той лежав (Максим Рильський, I, 1956, 421).
ЖАРТЛИВИЙ
Тлумачення слова