ЖАРТІВЛИВО. Присл. до жартівливий. Гнат хотів її поцілувати, але вона жартівливо обмазала його білою глиною, ще й випхала в двері (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); — Ну, ось уже ви й обіймаєтесь, як подружки, — промовив він жартівливо (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 60); * Образно. Легенький вітрець жартівливо шматував білі клаптики хмар (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 285).
ЖАРТІВЛИВО
Тлумачення слова