ЖАРТІВЛИ́ВІСТЬ, вості, жін. Властивість і стан за знач. жартівливий. На неї та найшла дівоцька жартівливість, якої вона давно вже не звідувала (Панас Мирний, III, 1954, 40);
// Жартівливе ставлення до кого-, чого-небудь. — Мій брат завжди страждав на меланхолію, — з елегантною жартівливістю втрутився господар дому (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 69).
ЖАРТІВЛИВІСТЬ
Тлумачення слова