ЖАРІ́НЬ, і, жін., розм. Те саме, що жара 1. Віти Не в силі цю жарінь перенести — Аж гнуться, аж немов шепочуть: — Пити! (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 59); Землю, від спеки тугу, Липнева жарінь допікає (Максим Рильський, Поеми, 1957, 282).
ЖАРІНЬ
Тлумачення слова