ЖА́ЛІСЛИВО. Присл. до жалісливий. — Як ти себе почуваєш? — жалісливо питаю я в неї (Панас Мирний, IV, 1955, 347); Вони [пташки] перегукуються, збираючись у далекі краї, та пищать жалісливо, бо їм сумно покидати рідні місця (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 115).
ЖАЛІСЛИВО
Тлумачення слова