ЖАЛІННЯ 1, я, сер. Дія за значенням жалити. Жалили [медузи] ноги, тіло від них щеміло, мов від кропиви, але не так самого жаління Тоня боялась, — просто були їй нестерпні слизькі доторки цих морських потвор (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 225).
ЖАЛІННЯ 2, я, сер., розм.
1. Почуття жалю, смутку; співчуття. Сльози [в дівчини] покотилися, посипались по личку. Тронулося серце Павла, та наче не з жаління, наче з радощів (Марко Вовчок, I, 1955, 149).
2. Дія за значенням жалітися 1. Не дуже й докучав [Левко] жалінням Горпині, а тільки було все ївзі розказує, що він страждає (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 256).