ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435).
ЖАЛІБНИК
Тлумачення слова