ЖАКЕ́ТИК, а, чол. Зменш.-пестл. до жакет. Йшли до вира два молоді, свіжі й веселі паничики, в ясних, літніх жакетиках (Іван Франко, III, 1950, 8); На жакетику Леніна орден, Сяє зірка Героя ясна (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 62).
ЖАКЕТИК
Тлумачення слова