ЗГУ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до згустити. Картина її майбутнього, змальована ним.. фарбами, дуже згущеними в деяких місцях, в основі своїй правдива (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 530).
2. у знач. прикм. Густий, густіший, ніж звичайно. Неля подумала, що їй заважає у роті маса того згущеного вина. Напружившись, вона насилу проковтнула його, але язик не переставав терпнути (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 364).
3. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний. Бачилось йому, що.. згущена пітьма котиться холодним потоком до його груді, до його серця (Іван Франко, I, 1955, 295).