ЗГУДИТИ, джу, диш, док., перех. і без додатка, розм. Те саме, що огудити. Не згудиш, не купиш (Галицько-руські народні приповідки, I, 1901—1905, 142); — Дуже красна [промова]! — Правда? — тішився Мицько. — А Болотневич геть мені згудив цю промову (Лесь Мартович, Тв., 1954, 193).
ЗГУДИТИ
Тлумачення слова