ЗГОРБАТІТИ, ію, ієш, док.
1. Стати горбатим внаслідок каліцтва. — Хто ж-мене найме з малою дитиною.. Та й який догляд за Галею в чужих людях? — Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? Мало їх гине щороку? — відповідала Пріська (Любов Яновська, I, 1959, 284).
2. Зігнутися від важкої праці, переживань і т. ін.; зсутулитися. На цій роботі не забагатієш, а згорбатієш (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 59).