ЗГЛЯД, у, чол., рідко.
1. Погляд, зір. Лежить — не застогне; Гасне світ у згляді… (Павло Грабовський, I, 1959, 211).
2. Точка зору, міркування. Можна себе потішити, як той бубон на весіллі: «ще побачим, як там буде!» Здається, така потіха тепер для мене єдина під різними зглядами (Леся Українка, V, 1956, 70); Як та вода загачена, що найшла цілою масою і розривав греблю, так і любов його ломила всі згляди й обов’язки проти родителів (Ольга Кобилянська, II, 1956, 30).
3. Нагляд, контроль. Тоді не було згляду такого, як теперечки (Словник Грінченка); Ні, ви не мали згляду надо мною! Хоч око в око ви не сміли стати (Іван Франко, X, 1954, 159).
4. на кого. Милість, ласка до кого-небудь. [Рябина:] Будьте ласкаві, майте згляд на мою жінку та дітей, допомагайте їм, не дайте внівець піти моїй праці і господарству (Іван Франко, IX, 1952, 415).