ЗГІ́РДНО, діал. Присл. до згірдний. — А ти ж видів бугая? — запитався його згірдно Петрусь (Лесь Мартович, Тв., 1954, 144); Славко згірдно глянув на Івана і сплюнув. — Та вона на такого й глянути не схоче! (Петро Колесник, Терен.., 1959, 129).
ЗГІРДНО
Тлумачення слова