ЗГА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згаяти;
// у знач. прикм. Згаяного часу і конем не доженеш (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 107); Поїзд уже наганяв і ті кілька хвилин згаяного часу (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 161);
// згаяно, безос. присудк. сл. Скільки ж то доброго згаяно В шалі суєт — не в бою! (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 20).
ЗГАЯНИЙ
Тлумачення слова