ЗГА́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згадувати. За дивним збігом обставин танцями керував уже згадуваний студент-політехнік (Юрій Яновський, II, 1954, 91); Величезний старовинний вал, зведений в сиву давнину руками рабів і згадуваний ще Геродотом, зараз весь був начинений бетоном та сталлю (Олесь Гончар, II, 1959, 388);
// згадувано, безос. присудк. сл. А проте, що Зінько ж повставав проти того Денисового шкуродерства, дак уже й не згадувано, мов того й не було (Борис Грінченко, II, 1963, 423).
ЗГАДУВАНИЙ
Тлумачення слова