ЗЕНІ́ТНИЙ, а, е.
1. Стос. до зеніту.
2. Признач. для стрільби по повітряних цілях. Слідом за вогнями прожекторів вдарила зенітна артилерія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 30);
// Створюваний зенітною артилерією. Зенітна канонада.
ЗЕНІТНИЙ
Тлумачення слова