ЗЕМЛЯ́К, а, чол. Уродженець однієї з ким-небудь місцевості. Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Тарас Шевченко, II, 1963, 105); — А ви його знаєте? — Ну, аякже! Земляки. З одного села. Разом до школи ходили (Андрій Головко, II, 1957, 453).
ЗЕМЛЯК
Тлумачення слова